Українці добре знайомі з кунжутом. Маленькі насіння йдуть в якості приправи до булочок, печива, хіба, а також до салатів, соусів та м’яса. Кунжут легко знайти на полицях будь-якого магазину. Проте найпопулярніше блюдо, приготоване з використанням кунжуту – це, звичайно, роли. В меню Суши Папи є близько двадцяти ролів з кунжутом, не кажучи вже про те, що кунжут обов’язково подається до соусу унагі і надає стравам пікантний ніжно-горіховий присмак.

Кунжут – є однією з найдавніших приправ в світі. Історики досі сперечаються про те, яка країна є його батьківщиною: Індія, Китай або Африка. Кунжут росте тільки в теплому кліматі, тому в наші дні його активно вирощують в Східних країнах. Кунжут також відомий під такими назвами як сезам або сім-сім. Нам з вами залишається тільки здогадуватися, що саме мало на увазі собою заклинання «Сім-сім, відкрийся» в казці «Тисяча і одна ніч».

Історія кунжутного насіння

Ще 5 тисяч років тому, коли цивілізація тільки зароджувалася, Китай вже активно вирощував кунжут і не менш активно використовували його в їжу. Але кунжут цінувався китайцями не тільки через чудовий смак. Масло з кунжуту використовувалось для освітлення приміщень, а з сажі, яка від цього залишилась, робили чорнило. Через деякий час мешканці Єгипту стали використовувати кунжут в якості ліків від різних хвороб. Пройшло ще декілька століть – і масло з кунжуту стало використовуватися повсюди – і в їжу, і в якості медикаментів.

Америка дізналася про чудове насіння лише в 17-му столітті, коли раби завезли сезам на континент. З тих пір він так прижився в Штатах, що не один американець не може уявити собі булочку для гамбургера або хот-дога без кунжуту.

Використання кунжуту в японській кухні

Кунжут протягом багатьох тисячоліть був однією з найпоширеніших приправ. Кілька тисяч років тому японці вважали, що кунжут дарує безсмертя. Складно сказати, чи цей міф подарував кунжутному насінню таку популярність або ж причиною його популярності став обмежений вибір продуктів в Країні Вранішнього Сонця. Адже Японія у той час була дуже обмежена в продуктах харчування: риба, морепродукти, рис і соя – все, що становило основу раціону середньостатистичного японця. Тож не дивно, що саме в Японії було придумано стільки різних варіантів використання одного і того ж продукту. І кунжут не виняток.

Крім уже відомого, на той час, масла з кунжутного насіння, з нього також робили вино, молочко, пасту, яку використовували в якості згущувача для соусів. Кунжут також використовували в медицині, робили кунжутні настоянки і різні мазі.

Кунжут у наші дні

Багатий вітамінами кунжут і сьогодні вважається одним з найбільш корисних приправ. У кожному зернятку міститься цілий перелік корисних мікроелементів та вітамінів. Сире кунжутне насіння важко засвоюється людським організмом, тому, як правило, кунжут обсмажують на сухій сковороді. Смажений кунжут має приємний горіховий присмак і високо цінується в кулінарії.

Кунжут, як правило, буває чорний і білий. Кунжут інших кольорів – сірий, коричневий або кремовий, теж допускається: це ті ж зернятка, тільки менш ретельно відшліфовані. Чорний кунжут відрізняється від білого лише тим, що білий кунжут – очищені від шкірки зерна, а чорний – не очищений. Обидва види однаково корисні і нічим не відрізняються за смаковими якостями. 

В Японії гома – японська назва кунжуту – широко використовується не тільки для приготування ролів урамакі, але і для приготування соусів та інших приправ. Незвичайний смак кунжуту відмінно поєднується з соусом унагі і стравами з вугром. Нещодавно ми писали про те як приготувати соус унагі вдома, не забудьте додати до нього трохи кунжуту – і ідеальна вечеря буде готова!