Піца Маргарита – королева піц, символ італійської кухні, впізнавана у всьому світі. Її назва тісно пов'язана з королевою Маргаритою Савойською, але історія походження цієї страви оповита не меншою кількістю легенд, ніж сама історія італійської монархії. Розберемося, де правда, а де красива вигадка.
Їжа простого люду
Для розуміння контексту необхідно уточнити, що шлях піци був довгим та цікавим, але він бере свій початок зовсім не в розкішних королівських палацах.
Вперше про піцу заговорили в Неаполі, у XVI-XVII століттях. Проте тоді це була не вишукана страва, а скоріше проста та доступна їжа для бідняків та простолюдинів. У ті часи, коли основним продуктом харчування було пшеничне зерно, коржі з нього, покриті найпростішими, доступними інгредієнтами, були повсякденною їжею. Помідори, наприклад, вважалися їжею бідняків, і лише пізніше їх почали використовувати у більш вишуканих стравах. Начинки для піци були скромними: сир, трохи овочів, щось таке, що можна було недорого знайти на ринку або виростити у власному городі. Піцу продавали вуличні торговці, готували прямо на вулицях міста, і вона вважалася неформальною, повсякденною їжею. Як ви розумієте, на початку своєї історії піца була далекою від вишуканості королівських трапез.
Піца Маргарита: офіційна версія створення
Найпоширеніша історія свідчить, що одного разу королева Італії Маргарита Савойська разом зі своїм чоловіком вирішила нанести візит до Неаполя. На честь приїзду самої королеви, найкращий піцайоло Неаполя на ім'я Рафаеле Еспозіто мав приготувати для неї три піци – візитні картки міста. Які це були інші дві піци, історія замовчує, але третьою була піца з сиром моцарелою, базиліком та помідорами. Кольори цих інгредієнтів – червоний, білий та зелений – символізували італійський прапор. Якщо вірити легенді, королева спробувала всі три, але лише остання вразила її. Вона й отримала назву «Маргарита» на честь Її Величності.
Проте, незважаючи на свою романтичність, ця історія викликає питання. Відсутні документальні підтвердження візиту та конкретної події приготування піци. Королівські архіви не містять згадок про цю подію. Більше того, подібні поєднання інгредієнтів були популярні в Неаполі і до візиту королеви. Піца з помідорами та моцарелою була звичною стравою серед неаполітанців. Рафаеле Еспозіто, безумовно, був талановитим піцайоло, але він не був єдиним у місті.
Альтернативні погляди та пошук істини
Сучасні історики вже багато років схиляються до того, що піца з помідорами, моцарелою та базиліком була широко відома та улюблена в Неаполі задовго до візиту королеви. Можливо, Маргарита Савойська дійсно спробувала одну з таких піц під час свого візиту, а історія про спеціально приготовлені піци, одна з яких зрештою отримала її ім'я, стала красивим міфом.
Цей міф, однак, міг бути частиною цілеспрямованої маркетингової кампанії. У ті роки, коли піца була популярною лише серед простого народу, зв'язок з ім'ям самої королеви став ефективним інструментом підвищення престижу цієї страви. Красива легенда дозволила підняти піцу на новий рівень та вийти за межі простого вуличного фаст-фуду.
Надання простій піці королівського статусу дуже швидко зробило її привабливою для вищих верств суспільства та сприяло розширенню її популярності далеко за межами Неаполя. Завдяки цій історії, піца Маргарита перетворилася на національне надбання, а проста страва бідняків стала символом італійської кухні.
Таким чином, історія піци Маргарита – це не тільки захоплююча легенда, а й яскравий приклад того, як грамотний маркетинг та вдалий збіг обставин можуть змінити долю звичайної страви та зробити її легендарною. Смак цієї піци, поєднання простих, але ідеально підібраних інгредієнтів, досі зачаровує, нагадуючи про свій незвичайний шлях зі скромних неаполітанських вулиць у серця та на столи мільйонів людей у всьому світі.
