Всього за декілька років соєвий соус став популярним у всьому світі, і все це завдяки, звичайно ж, японскій кухні. Вперше в Європі про нього дізналися як про супутника суші та ролів, але вже через деякий час, кулінари всього світу стали використовувати соєвий соус для приготування різних страв. На сьогодні і в Україні соєвий соус прижився настільки, що у кожної господині на кухні знайдеться пляшечка соєвого соусу для приготування салатів, м'яса або омлету.
Соєвий соус родом з Китаю
Незважаючи на те, що зараз соєвий соус ми звикли асоціювати з Японією, його батьківщиною вважається Китай. За однією з версій, прийнято вважати, що соєвий соус з'явився завдяки буддійським монахам, які, відмовившись від м'яса і молочних продуктів, були змушені шукати альтернативи. Так як в 8-му столітті вибір був не надто багатий, на заміну м'ясу прийшла соя. Згодом з сої навчилися робити сир тофу, а потім вже і з'явився соєвий соус.
Можливо, соєвий соус так і залишився б відомий одним тільки монахам, якби не проблеми сіллю в Китаї. Так, у 8-му столітті звичайна харчова сіль була занадто дорогою для китайців і дозволити її собі могли далеко не всі. У той час як приготування соусу з сої було доступно кожному, а готового соєвого соусу вистачало на довгий час.
Соєвий соус в Японії
Стародавні китайці готували соєвий соус найпростішим, але не найшвидшим способом: варили соєві боби, а потім залишали їх на деякий час для бродіння. Так тривало дуже довго, поки в 17-му столітті рецепт соєвого соусу не потрапив до Японії, де він зазнав деяких змін.
Японці вдосконалили рецепт, додавши до соєвих бобів пшеничні зерна. Таким чином вони збільшили час природної ферментації соєвого соусу і домоглися більш насиченого смаку. Ці японські нововведення зробили процес приготування соєвого соусу ще довшим. Боби з пшеницею залишали бродити на цілий рік.
Соєвий соус в наші дні
В середині 20-го століття, коли японська кухня почала набирати популярність по всьому світу, стався ще один переломний момент в житті соєвого соусу. Коли японські ресторани в Європі і Америці почали відкриватися на кожному розі і кожна людина хотіла скуштувати нову екзотичну страву, стало неможливим чекати рік, поки приготується соєвий соус.
Для того, щоб прискорити процес бродіння соєвого соусу, в нього стали додавати різні бактерії або дріжджі, що дозволяли приготувати соєвий соус за місяць. Це рішення було настільки успішним, що навіть Японцям довелося відмовитися від традиційного визрівання соусу довжиною в рік і перейти на новий метод виробництва.
За допомогою сучасних технологій, приготування соєвого соусу може займати всього три дні: спеціальні інкубаційні камери дозволяють контролювати умови, необхідні для ферментації концентрату соєвого соусу. Після того, як соєвий соус готовий, його пастеризують – і він потрапляє до нас на столи і на полиці супермаркетів вже без бактерій і дріжджів.
На сьогодні соєвий соус користується великою популярністю як заміна солі. Але слід зазначити, соєвий соус, який продається в магазинах, є концентратом, в якому міститься дуже велика кількість соєвого білка, солі і мінеральних речовин. Вживання концентрованого соусу не принесе користі вашому організму, тому виробники рекомендують розбавляти його водою перед вживанням.
Якщо ж ви замовите суші в службі доставки Суши Папа, в комплекті з ними до вас приїде вже готовий до вживання соєвий соус.
Смачного!
